Затужила душа у полоні
небезпек, суєти і тривог.
Все написано, як на долоні,
і минуле викреслює Бог.
У оточені полчища звіра,
у якого у мозку діра,
попирається праведна віра
в існування на світі добра.
І лютує Маґоґа незвана,
преса гавкає, змії сичать.
Поки фюрери в комі нірвани,
оживає нацькована рать.
Параноя – погана ознака.
Пожинаємо ті врожаї,
що посіяли в душі свої.
Не умовиш скажену собаку
не кусати загоєну руку,
із якої годують її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490482
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: I.Teрен