Я закохалась. Закохалась в Квітень.

Я  закохалась.  Закохалась  в  Квітень.
Чарівний  чоловік  обіймами  зігрів.
Його  образив  мій  роман  з  колишнім  Літом.
Тоді  мене  він  сонцем  підкупив.

Та,  що  там  Літо...  Вже  й  забула...
Той  запах  квіту  вишні  з-поміж  всіх...
Той  спів  птахів,  які  із  далека  вернулись.
Закручує  в  полон  солодких  втіх.

Я  закохалась.  Закохалась  в  Квітень.
Я  потонула  у  його  волоссі  трав.
А  зранку  він  як  сонний  вітер,
Від  мене  очі  соромно  сховав.

Такий  дитячий,  навіть  десь  грайливий...
Яскравим  сонцем  дива  з  ковдри  -  гуп...
І  поглядом  своїм  красивим...
Дарує  для  серденька  тихий  стук.

Я  закохалась.  Закохалась  в  Квітень.
Назавжди  підкорив  бджолиний  сміх.
І  не  потрібне  зовсім  Літо.
Потрібен  мій  весняний  чоловік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490362
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: Марійка Гаманець