Дотиками теплих хвиль хворію,
Протягами бризу їх морського...
Шкіра стала, ніби шовк, від того,
Очі сяють сонцем - бачать мрію...
Подихом солоності у щоки
Знов цілує, наче бавить рани,
Ніжить водами купаюсь доки
В них, гуляю поки берегами...
І волосся локони хвилясті
Гралися зі мною небом щастя.
Малював тебе щодня й щоночі...
Й океан в очах твоїх морів
Золотом душі в мені горів,
Милозвучністю всіх нот співочих...
ДТХ
03.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490155
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: Микита Баян