Пісня мандрівного лицаря

Якщо  ви  забудуте,  леді,
Хей-хо!
Про  мене  колись,
Якщо  ви  забудете,  значить,
Хей-хо!
Дарма  я  моливсь,
Дарма  не  прокляв  молодії,
Хей-хо!
І  злотії  дні,
Дарма  будував  свої  мрії,
Хей-хо!
Веселі  й  сумні.
На  вас  я  моливсь,  моя  леді,
Хей-хо!
На  вас  лиш  одну.
Якщо  ви  забудете,  леді,
Хей-хо!
Подамсь  на  війну...
Співатиме  меч  серед  армій,
Хей-хо!
Моїх  ворогів,
І  потім  гукнуть  городяни:
«Хей-хо!
Він  нас  захистив!
За  нашу  державу  він  бився,
Хей-хо!
За  наших  синів!
Та  чом  серед  бою  в  очах  був,
Хей-хо!
Лиш  сум,  та  не  гнів?..»
А  я  повернусь,  моя  леді,
Хей-хо!
Не  литиму  сліз,
Не  буду  топитися  там,  де,
Хей-хо!
Росте  верболіз.
Я  в  дім  увійду  свій,  міледі,
Хей-хо!
Та  лише  на  мить...
Повісить  на  стіну  трофеї  війни
І  меч  нагострить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490073
Рубрика: Балада
дата надходження 03.04.2014
автор: Nikolasson