Шкода мені тебе Україно.
В черговий раз на граблі ж ті
Ти наступаєш неупинно,
Й хочеш змінити щось в житті.
Скільки існуєш вже століть,
Скільки води в Дніпрі сплило.
Та все тебе ще не навчить,
Те, що було вже відгуло.
Забудь, почни усе спочатку,
Згадай пророчі всі слова
Які залишив нам на згадку
Той, мудрість чия весь час жива.
Все списуєш на єство своє,
Таке дрібне й повсякчас убоге.
Брат брата знову продає
Й радіє дивлячись на бога.
Хтось знову обіцяє захистити.
Понадійся ще раз Україно.
Тобі із цим прийдеться жити,
Жити й боротись неупинно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490003
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.04.2014
автор: Платон Маляр