Давайте, друзі, Україну будувати.
Той накип мити, що з’їдає нам нутро.
Ми різномовні, та одна у нас є Мати,
Їй так потрібне наше світло і тепло!
Не відмовляймося від Неньки, що ростила.
Хто маму зраджує – той чинить гріх важкий.
У всі часи, що лиш могла, вона робила.
Її підтримать - наш обов’язок святий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489948
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)