Нащо мені літо, нащо мені осінь,
Нащо мені зими? Я хочу весни!
Коли світ зачумлений милості просить –
Відмити грязюку, нажиту людьми.
Коли свіжа правда наповнює груди,
Надія грибами зростає в душі,
І молодість лине в усьому і всюди,
І з легкістю пишуться чесні вірші.
Коли на підґрунті забутих поетів
Спинається зеленню поросль нова,
Що так відчуває потребу до злетів,
Величність і силу нового життя.
Нащо мені осінь? В ній старість і холод.
Нащо мені літо, морозна зима?
Я тільки весною вгамовую голод
У вирі завзяття й наснаги сповна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489924
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Г. Король