скошені трави під вікнами
п'яти лоскочуть сухістю
кроки вповільнені почасти
втоптують мертвих бджіл
скільки ж бо того літа -
більше колишніх спогадів,
резервуарів-стоків
для проливних дощів
надяться в руки пагони,
звично ключиць торкаються
скільки ж бо в наших ігрищах
правди і самоти
діти вмивають руки тільки
коли награються
діти мовчать
недовго
діти ідуть в світи
трави вростають в стелі
листя обмотують рами
рано чи пізно
вдома
гамір сердець і тіл
трави первинно теплі
переростають в рани
почасти без загоєнь
почасти
назавжди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489838
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Іванна Шкромида