ВИЧИСТІМО СЕРЦЕ ВІД ОБЛУДИ

Не  шукаймо  зла  поза  собою  -  
В  ближчому  чи  дальшому  довкіллі.
А  борімось  з  власною  злоб́ою,
Що  росте  вулканом  на  безвіллі.

Поки    зла  пускатимем  лавини,  
Нетерпимість  гладити  по  личку,
Вигорим  до  тла  із  середини,  
Без  вогню  з  чужої  запальнички.

Обнімімось,  всім  ім’я  нам  –  люди.
Кожному  дав  Бог  нетлінну  душу.
Вичистімо  серце  від  облуди.
Мир  зростімо,  мов  садову    ружу.

Ружа  –  троянда  (галицька  говірка)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489715
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)