розбиваюсь

знову  і  знову  мрія  в  моїй  голові  помирає,
напившись  рому,  думки  знесилені  і  похмурі,
не  знаходять  шляху  до  ліжка.  розбиваються
на  дрібні  частинки  моєї  свідомості.
оголені  дроти  руки  спокушають  -
не  вірити.  не  жити.  без  емоцій
сьогодні.  завтра.  і,  мабуть,  завжди.
стою  перед  тобою  без  слів.
без  сліз.  ще  тільки  почуття
від  серця  не  забрати.
і  страшно  не  чути
себе  щомиті.
відцвітає
лілія.
і  я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489458
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Журавель Яна