Ми – Русь.
Із глибини тисячоліть –
і західні, і східні посполиті.
А ти що є,
Московія жахіть,
у ролі міжнародного бандита?
Імперія крові і боротьби
ще не убита вироками суду,
тобі пасує випинати груди
і роль ієрихонської труби,
але ніхто у світі не забуде
історію російської ганьби.
Чию ви кров «мішками проливали»?
За Севастополь з ким вели бої?
За спинами козацькими стояли
прославлені російські генерали.
А недотепи-унтери твої
тілами української сім’ї
окопи перемоги устеляли.
О ви, фальсифікації чини,
чого дерете носа вище стелі
у славослів’ї духу сатани?
Вас прославляли сукини-сини
і куплені «на шару» менестрелі.
О ви, зміїне пещене кубло
у потуранні подвигові Раші,
яка і є оте вселенське зло.
Але коли дійде у мізки ваші,
як припинити ці дурні демарші,
аби реваншу більше не було?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489457
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: I.Teрен