* * *
Ще день до офіційної війни,
вже місяць - від початку катастрофи.
Вже "бетеери" переорюють лани,
і предків світлий замаячив профіль.
А діти, юні діти рвуться в бій.
Чи спиться їм? І що наразі сниться?
О, дітки! Вашій пісні золотій
навряд чи пасуватиме рушниця.
І що ви знали, діти, чим жили?
Ми завинили, рідні, перед вами:
реактор не накривши до золи,
пройшли ровами і шляхом кривавим.
Отримавши у спадок навесні
землі невідповідність до народу,
ви підхопили ношу вже самі,
я ж в стоголоссі батьківського коду
плачі почула ваші голосні.
березень 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489428
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2014
автор: Надія Позняк