Холодна вода із крану не знає турботи
І ніч настає коли до литок святих
Торкнеться вона і бажані квоти
Переплетуться з мереживом ніг
І ти пробудилась неначе з утроби дитина
Облила себе та не йдеш одягатись
Затримка . Маленька провина
Покличе тебе причащатись
Змерзле тіло . Болить нестерпно горло
Цілуєш передпліччя разів з сорок
Ти змила з себе середу . Змиєш і вівторок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489156
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2014
автор: Ада Синьоока