Ти жив, як міг, тож воїном загинув,
Поклавши першим голову в бою.
Твій голос в вічність соколом поринув,
Десь Боривітрем шепче у гаю.
Армянський син моєї України.
Життя заради неї ти поклав.
Ідеш до Бога рано від родини,
Господь найкращих завше забирав.
І квітів, мраморні бруствери
В вуаль прощальну груди одягли.
Небесні слуги Ангели – трансфери,
Героя в Рай небесний підняли.
Від хвиль Дніпрових пінилась терраса.
Могуть у хвилі з Неба подали.
Твої слова пророчі від Тараса,
Во славу нашу світом понесли!
В пам'ять
Сергія Нігояна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489073
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.03.2014
автор: Дід Миколай