Співа вкраїнський соловейко
В вишневім вранішнім саду.
А з лісу чується далеко
Зозуля вторить все: ку-ку.
Весняні барви, хор пташиний
Душа у радості сприйма.
У буйноцвітті кущ калини,
Красою рівних їй нема.
Немає рівних Україні,
Достойно рівних їй нема.
Душа і серце її нині
Любов’ю Божою пала.
Благослови, Господь, Вкраїну,
Цю Землю в веснянім квіту.
ГОСПОДЬ ГОВОРИТЬ:
«Не залишу і не покину
Мою страждалицю святу».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488930
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: Едельвейс137