Ну ось і все
Настав наш час прощання
Я згадувати довго буду, знай
Ті відчуття, те наше розставання
Що сам ти спричинив. Ну що ж, бувай
Якби ти знав, як серцем всім бажаю
Ті миті повернути знову, всі
Щоночі я не сплю, не засинаю
А думаю про ті щасливі дні
Коли були разом, чи пам’ятаєш?
Згадай, як було весело тоді!
Про що це я…ти навіть не згадаєш
Та й і мені набридли спогади сумні
Навіщо так зі мною? Це забава?
Чи це глузлива гра, придумана самим?
Якби я знала…Ох, якби я знала
До чого приведе ця маска, грим
Насправді, ти не був,ти тільки роль грав
Здавалося, ти щиро так радів і жив
Як виявилось, ні .Ти поступово брав
І обирав, включав до списку бажаних нажив.
Що ж це виходить? І навіщо ти прийшов в моє життя?
Щоб зникнути ось так,безслідно, без пояснень?
Хоча, повір, для мене це не відкриття
Мені давним-давно усе вже стало ясно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488906
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2014
автор: Tina Volnikova