Кому потрібна наша кров,
Потіху в тому, хто знайшов,
Кому відрада наші сльози?
Міфічний ворог для загрози.
Хтось має певну в тому ціль,
Вся випливла назовні цвіль,
Від того братства і любові,
Вуста з отрутою медові.
Встромили в серце гострі зуби,
Та вже прозріли прості люди,
Ті, хто на вірність присягнув,
А ворог того й не збагнув.
Пульсує кров в жилах козацька,
Сила волі в людей хвацька,
Найцінніший скарб, що є в людини,
Життя за волю України!
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/627-informatsijna-vijna.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488839
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: Антоніна Грицаюк