Ти змусила мене сміятись,
Відчути радості тепло,
Забути, що значить боятись,
Почати жити заново.
Ти змусила мене сміятись
Єдиним поглядом блискучим…
Тепер я перестав боятись
І за тобою уже скучив.
Ти змусила мене сміятись,
Ти відродила в серці почуття.
І вирішив ніколи не здаватись,
Боротись до кінця життя
Бо ти єдина в цьому світі,
Хто дав мені хоч трішки щастя…
Усе закінчилось, зав’яли квіти,
Бо ти пішла… ми різні масті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488727
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2014
автор: Жуйка