Минуть роки, про мене й не згадаєш.
Нові обличчя, друзі , нові люди.
В твоєму серці вічним біль не буде,
тож не помітиш, що мене немає.
Зараз весна, за нею буде літо.
Серце не омиватимуть дощі.
Стане так тепло й тихо на душі,
я ж зможу в снах своїх тебе зігріти.
Побачиш сонце нОвими очима...
І мрії будуватимуть споруди...
на жаль мене з тобою більш не буде,
але з крильми хтось буде за плечима..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488521
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Любомир Винник