За вікнами ніч опускає завіси
І тиша крадеться у дім;
Задивлені в дзеркало-небо нарциси -
Відбитками зір у воді.
Із тінню немає вже більше розмови,
Поглинула ніч мою тінь.
Гадав, перекинусь із тишею словом,
Та з нею розмови пусті.
Полину у висі я думкою п"яно
Позбавленим скрипки смичком.
Між небом й землею розтану і стану
Нарцисових зір маячком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488389
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Бойчук Роман