Звелась на ноги, ще такі хиткі,
Так довго спала й прагнула проснутись
Ми всі твої, твої сумні доньки й сини,
так хочемо тебе собі вернути.
Навколо тебе розвели брехню,
продажні нелюди, тварини і вандали
тебе цинічно продавали, а ми платили
ту ціну і тихо мирно спали.
Вже не заснемо, чуєш, не заснемо,
Хай, що говорять вороги,
Встають сини, встають доньки й сини,
хоч сонні ще, та очі протирають...
Ми так прагнем позитивних новин,
ми чекаємо весни в Україні.
Вже достатньо руїн, роковин, домовин
Пора розцвісти Батьківщині...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488372
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: Наталя Есте