Ти і Я... Та ні.
Тепер вже - просто я.
Тепер вже - просто ти.
Хронічно хворе "Ми"
на мокрий брук
розлук,
на кволі танці
рук.
Звук
безслів"я-пострілом,
як знак початку
Осені Мук,
де...
Ти і Я... Та - ні.
Тепер вже - просто Я.
Тепер вже - просто Ти.
І годі віднайти,
над прірвами звести
обвуглені мости
на світлий острів
Лад...
Під мертвим сонцем зрад
назад
не повернеш.
Ми відтепер - кати -
вчорашні Я і Ти...
Я йду.
Ти йдеш.
Прости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488266
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2014
автор: уляна задарма