[i]Українці мої! Дай вам боже і щастя і сил[/i].
В.Баранов
Розійшлися дороги?
Чи то ми розминулись?
У вихрастім безглузді
на узбіччі тернин.
І зозуля мовчить
у зажуренім лузі,
І розплакався Бог
у крижінні сивин.
Знову кліпає сонце,
а обрій гірчить тужбиною…
Хай лелеки із вирію, ―
а у вирій круки.
Назавжди, назавжди
на весні над водою
Хай лунає веснянок
спокій дзвінкий.
Хай впадуть, розіб’ються
намистини отрути,
Хай всі яструби світу
відлетять в нікудИ,
Щоб змогли, щоб змогли
ми світити, славіти
Без вражди,
без вражди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488117
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.03.2014
автор: *SELENA*