Все склалось так, як я і знала.
Я надто довго підлості чекала...
І от, коли повірила, що ти з'явився, справжній друг.
Ти зник, як від пігулок пропада недуг...
Мене не вчить життя і в цьому щораз каюсь.
Душа, що піднялась й була нетлінна - впала ниць.
Те серце, що чекало чогось і знов, і знов...
Вернулось на круги своя, й переганяє далі кров....
|N.W|
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487574
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2014
автор: Магура