Справді, це великий дар
Бачити прекрасне там,
Де його зовсім трішки,
Маленька крихта.
Буває, так хочеться зійти з дороги
І піти по іншим слідам…
Повних болю та розпачу,
Де нікому зігріти холодну руку,
Де присутня фальшивість кожного руху.
Збережи себе.
Посміхайся навіть тоді,
Коли розчарований до болю.
Подаруй нове життя собі і мені.
У світі можна зцілити лише любов’ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487370
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Ірен Сьомик