Мовчи тепер. Учись любити мовчки.
Нехай тебе почую тільки я.
Нехай усі дізнаються лиш трошки.
У тиші є безпечна глибина.
Ти вір мені. Беззаперечно тихо.
І я тебе довік не підведу.
Віддайся почуттям і мною дихай,
І я тебе до неба піднесу.
Так тихо-тихо серце твоє… чуєш?
Так тихо б’ється у моїх руках.
А десь гадалка долею віщує,
І ми з тобою вплетені в віках.
Сплетіння рук, і дихати простіше.
За що тепер цінуються слова?
Для мене твої вчинки важливіші.
Хай знають інші. Я в тобі жива.
20.04.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487281
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Альбіна Кузів