Вже вистиг чай, слова вже охололи,
І в серці вже немає сили,
Що трапилось, у чім дилема?
Все знає віртуальна наречена.
Благаю, забери мене з собою,
Я настраждався вже на самоті,
Таємно насолоджуюсь тобою,
Пройти з тобою хочу по житті.
На тебе задивляюсь, тихо млію,
Ховаю в серці свої почуття,
І приховати більше не зумію,
Ти моя мрія, сенс мого життя!
Ти створена для вічного кохання,
Для ніжних слів, для поцілунків і бажання.
Ти створена для щирих почуттів,
Для щирих слів, що так бракує у житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2014
автор: AMOURSLP