СЛОВА ЛЮБОВІ


Частіш  кажіть  своїй  коханій
любові  ніжнії  слова,
такі  ласкаві  і  жадані,  
щоб  аж  чманіла  голова!
Шепчіть  їх,  аж  до  щему  в  серці,
до  спазму  в  горлі,  аж  до  сліз,
як    спраглому  води  джерельце  -
для  неї  ці  слова  твої.
На  них  кохана  так  чекає,
буває,  що  роками  жде
і  все  життя  їх  пам'ятає,
назавжди  в  серці  збереже.
Ще  вдвох  ви  на  життєвій  ниві  -
тож  не  соромтесь,  говоріть,
допоки  разом,  поки  живі,
не  тлійте  -  полум'ям  горіть!
Горіть,  кохайте,  ще  не  пізно,
кажіть  -  ще  є  кому  сказать!
Чатує  десь  година  грізна,
щоб  лет  кохання  обірвать.
Тоді  у  відчаї  смертельнім
впаде  на  груди  голова
і  серце  обпечуть  пекельно
усі  несказані  слова.
І  вовком  витиме  ридання:
"Не  долюбив!  Не  все  сказав..."
Її  не  вернуть  ці  зітхання.
Якщо  любив  -  чого  ж  мовчав?..
Цих  слів  багато  не  буває,
їх  зайвий  раз  сказать  не  гріх,
тож,  хто  любов  у  серці  має,
спішіть,  не  бійтесь,  говоріть!

Із  збірки  "Душі  несмілі  первоцвіти"  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2014
автор: Світлана Моренець