…

нас  поєднали  з  тобою  кармічно,  чекаю  звільнення  як  спасіння
не  хочу  босоніж  ходити  по  твоїх  садах
готую  збезчещену  душу  до  воскресіння
в  мажорних  напівтонах
*
холодний  вітер  колише  тугу,  пустує  пусткою  я  і  дім

у  ньому  давно  я  для  себе  стала  незваною
в  загубленій  моїй  душі  й  на  обличчі  блідім
пахне  тобою  а  не  нірваною
*
засинаю  і  бачу  вкотре  тебе  в  думках,  тільки  б  забути,  тільки  б  забутися
тільки  б  не  бачити  імені  у  словниках

нам  давно  би  вже  здалось  з  тобою  проснутися
але  на  різних  материках

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486923
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Помаранчева дівчинка