У блискучих зіницях твоїх відбивається місяць:
Два кружала жовтавих моє затуляють обличчя.
Ти мовчиш загадково. Скажу тобі, тільки не смійся:
Ти для мене – дорога життя, я ж для тебе – узбіччя.
Ти мені – океан: величезний, бурхливий, бездонний,
Непідвладний нікому, де я – непомітна краплина.
Тільки ти зрозумій: океан без краплини – неповний!
Обіймаєш, жартуючи: «Та ж ти моя половина!»
Половина… чи чверть… одна восьма… Хіба це важливо?
Віддаю себе всю! Ти поблажливо жертву приймаєш.
Б’ється місяць на друзки. Нехай! Я сьогодні щаслива!
Ніч коротка… Ти завтра зустрінеш мене й… не впізнаєш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486908
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)