Мені страшно…

Кінець  світу.
Хм...Така  цікава  річ.
Він  читаний  з  Завту,
щоб  ми  йшли  пліч-о-пліч.
Щоб  берегли  і  поважали,
Щоб  любили  і  кохали.
Біль  серця  відчували  -
Коли  б  про  нього  ви  згадали.
У  світі  зараз  так,
Що  вбивають  просто  так.
Що  любов  тепер  ігра.
Що  абортів  тих  гора.
Меніт  страшно...Все  болить.
Я  не  можу  це  стерпіть.
Хочу  я  трави  і  неба.
НЕ  асфальта.  Ні.  Не  треба.
Хочу  я  любові  й  миру.
А  не  в  мишоловці  платного  сиру...
Хочу  я,щоб  всі  були:
Мама,тато  і  брати.
Не  вбивали  б,  не  сварились,
А  любили  б  та  мирились...

Не  вернути  все  назад.
"Тра"  Овідія  читать.
Метаморфози  прочитаєш  -
Відразу  відповідь  впізнаєш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486872
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: Ксеня Іванькова