У 35, коли попідростали діти,
А за плечима досвід, біль і сльози
Я знову все-таки повірила у диво-
Що і зима буває без морозів.
Чого я хочу від життя?
Та зовсім не багато,
Лиш головне, щоби сім`я була.
Хай не великий дім, а просто хата,
А там, щоб затишок, любов і доброта.
Щоб не в сльозах, а з радістю до дому,
До сильного, коханого плеча,
Щоб за роботою, не помічала втому
І не боялась, що горить свіча.
Життя іде- зима, весна і літо,
А там і осінь стукає в вікно,
Коли ж душа коханням не зігріта,
То і життя немовби й не було.
19. 03. 14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486846
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: іванесса