Посіяли розбрат поміж братами -
Побачимо, які нас ждуть жнива....
О Україно, бідна моя мамо,
Вже дерибанить Крим тупа братва...
Синам усе погано, все не в нЕсмак,
Не та розмова, не такий народ...
Бредеш в віках, розтерзана у веснах,
Згвалтована збіговиськом заброд.
А найстрашніше, мамо, що своїми
Ти кинута на посміх та на глум.
Розіп'ята на теренах наївність,
В очах застиг одвіковічний сум.
Ще прийде час - Бог дасть і зір, і розум
Твоїм безпам'ятним німим синам.
Сіятимеш серед руїн і прози,
Вкраїно, мов коштовний діамант!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486728
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: Лариса Журенкова