Кусок надщербленої порцеляни
В небі. За рогом сутінь.
Просто, в далі, прямо -
Лани озимої надії.
Які крізь сон чекають дії,
Щоб пряно
Вирости в надтінь.
І випасти на землю, замість манни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486452
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: Люба Скоробогата