Йдіть, люди…

Йдіть,  люди,  ловіть  раків,
або  ж  самі  ставайте  раком.
Мене  не  чіпайте  з  своїми  забавами,
не  розказуйте  ''десятьох  зразу  їбали  ми''.
Ніколи  мені  такого  не  бачити,
тільки  по  житті  їблачити,
тобто  бути  їбланом,
тобто,  сказати  хотів,  цнотливості  ветераном.
Просто  не  знати  щирого  поцілунку,
просто  не  ставати  під  руку  в  сторонку.
Стосунків  ні  серйозних,
ні  краплі  віртуозних,
взагалі  -  ніяких.
А  я  вітаю  навколо  людей  радих.

Створено  за  підтримки  ''Фонду  підтримки  невиліковно  важких  ідіотів  та  хрущів-самогубців''
17.05.2013.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2014
автор: Dingo Барський