Які страшенні чорні хмари!
Під ними місто у вогнях -
Усе в дощах,рвучких вітрах.
Таке беззахисне, що жах.
Немов очікує удару
із чорних дір, із чорних хмар...
Мовчить приречено гітара -
Не хоче в чорний свій футляр.
Мов чорний дим, заходить страх.
Лиш чорний кіт мурчить в ногах,
лиш чорна ніч та ще дощі,
майнула відьма у плащі,
заліз на груди чорний кіт:
"Тікаймо в паралельний світ..."
На вікна впало світло фар
і щезла тьма бісівських чар...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486167
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: Михайло Гончар