Вітре буйний, розвій мої думи,
Що на душу лягли ,наче плуг на ріллю.
І нестерпні мої розтривожені рани,
І надію не можу утримать свою.
Вітре,знаю, ти бачиш з небесних висот,
Обмотала ввесь світ павутина ,
Поможи брате мій і спаси наш народ ,
Пересій ту полову,хай згине .
Вітре ти подих Божий і сила Небес
Загаси той вогонь,що із пекла
Попелить душі наших невинних людей,
Дай дощу каяття,щоб Вкраїна воскресла.
15.03.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486026
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: леся квіт