кожна історія наша горіла
з деревами разом
ліс поволі сохнув , вмощуючи в собі сонце
ліс вичерпували звірі,
розносячи деревину і тріски
ми навпроти сиділи
і мовчки читали вірші
і там було щось про спеку
сховатися в затінку варто би
ходили ми , взявшись за руку,
бачили попіл між ватрами
горіли ми разом з деревами
спліталася з димом поезія
і був ти мені ледь помітним -
спалахом
вогнищем
вітром
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485992
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Іванна Шкромида