Не раз на нашому шляху
Стають камінні мури,
Не раз непробивну стіну
Байдужості натури
Перед собою бачимо,
Аж закипає кров,
Так що, собі пробачимо?
Що відступили знов.
Що гідність скривджену свою
Розквасили об стіну.
Чи ми відступимо в бою?
В бою за Україну.
Оту омріяну з століть,
Оте "Fata morgana",
Що знесла сонми лихоліть,
Щоби в хлопа і пана
Було однакове життя,
Не урвище бездонне,
Що розділяє їх буття
Солодке і солоне.
Давно було, мудрець сказав,
Щоби пройти крізь стІну
Нам треба бачити мету
І вірити у себе,
Не помічати перепон,
Тоді все вийде в тебе.
15.03.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2014
автор: Олекса Терен