А може вже достатньо крові?

А  може  вже  достатньо  крові?
А  може  вже  достатньо  болі?
Чому,  коли  вже  затихало,
Ви  знову  піднялись  до  бою?
Вам  мало?  Що  ж  вам  ще  потрібно..
Чому  не  цінували  те  що  було?
А  те  що  є  –  нема  різниці.
Бо  ми  живемо  всі  минулим.
Ми  пам’ятаємо  криниці,,
З  яких  лилася  вража  кров..
І    пили,  думали  ,водиця.
Та  ні,  було  це  лихом  ,  сном…
Шанувати  починаємо  ,коли  втрачаємо…
А  зараз-  просто  сьогодення…
Це  не  важливо  ,на  це  часУ  не  витрачаємо..
Сьогодні  ти  простак,  а  завтра  –  честь  тобі  й  знамення!!
Ми  повертаємось  в  минуле
Шукаєм  відповідь  на  всі  наші  питання…
Чому  колись  поети  знали  про  майбутнє?
А  нам  не  дано  цього,  нам  одні  страждання  і  блукання  ….в  теперішньому…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485852
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2014
автор: Л_і_л_і_