Дерева ще голі, земля не зелена,
Лиш вітер жене старе листя до мене.
Воно аж іржаве в ломкій безнадії,
Життя розбиває пробуджені мрії.
По волі сусіда, тепер окупанта,
За роки без дії здіймається плата:
За те, що мовчали, як нас обкрадали,
За те, що до влади не тих обирали,
За те, що повірили «другу» - облуді
Стоїть над Вкраїною буря повсюди.
За те, що своїх вояків не цінили,
Призвали ворожих ми найманців сили.
Щоб завтра, як листя опале не стали,
Єднаймося люди Вкраїни у лави.
Від нашої волі залежить майбутнє.
Не станем рабами – ми вольнії люде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485831
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2014
автор: Мірошник Володимир