ЗАПЛУТАЛАСЬ У ВЛАСНІМ ПАВУТИННІ…

Спіткнулась  ніч  з  весняним  ранком
світанок  рве  нічний  оман,
печаль  ступає  тихим  кроком
горить  в  мені,  кипить  немов  вулкан.
"Заплуталась  у  власнім  павутинні"
тремтливий  голос  тихо  шепотить,
неначе  загубившись  в  часовому  плині,  
годинник  вперто  роки  цокотить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485710
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2014
автор: янгол з душею