Київ бачив знову кров неповинну,
Як в часи Бориса і Гліба,
Всіх синів його благовірних,
Хтіли пити її більше хліба.
Не обходилось ніколи без зради,
А за правду потрібно страждати
І завжди десь знаходяться гади,
Що ту кров так люблять смоктати.
Це й до наших часів збереглося,
Хоча дещо в нових уже формах -
Те, що знов над Дніпром відбулося
Історичну має платформу.
Та забув мабуть ворог людства -
З крапель крові тих правда сходить
Й жалюгідне його паскудство
Значно менше страху вже наводить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2014
автор: Samkovitch