Ці дні – і неповторні, й незрівнянні –
Веселкою яскравою звелись.
…Небесна Сотня у чаднім тумані
Нечутно піднімається увись.
Ішли ми манівцями і без броду
Крізь маячню безкарності, обман.
Як посланці незламного народу,
Прекрасні хлопці вийшли на Майдан.
Змішалися і віра і безвір’я
Надії гасли і зоріли знов
Бо ще павук огидний з Межигір’я
Впиваючись, смоктав народну кров.
Там, на Майдані, дружба розцвітала,
Слова лунали – молоді, палкі.
А влада кримінальна зневажала
Народ. Мовляв – ну, хто вони такі?
Яка в панів диявольська посмішка!
Яка в очах зашорених зима!
…Небесна Сотне, зупинись хоч трішки!
Та ні – розтала, і уже нема.
Ой, колихнуло – і уже не спиниш
У кожнім дні вмістився цілий вік.
Пакуючи грабунки на машини
Страшний павук в Московію утік.
А ми, злегка розгублені й скорботні,
Звертаємось до Бога напрямки.
Небесна Сотне, о, Небесна Сотне,
Незламної країни вояки!
Твоя, о Боже, правда незворотна
Допоможи устояти в борні
Небесна Сотне, о, Небесна Сотне,
Тебе уже немає на землі.
Нам треба ще очиститись, омитись,
Зібратися, оглянутись на мить,
Щоби свою країну боронити,
Бо у Криму вогонь палахкотить.
…Ці дні – і неповторні, й незрівнянні
Святої правди довгожданий час.
Коли Господь із нами на Майдані,
Тоді ніхто не переможе нас!
08.03.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485418
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Галина Будянська