Насправді, слова все руйнують,
Залишаючи наліт на маленькому серці.
Деякі люди з пристрастю
Одне одного ними годують,
Не розуміючи,
Що почуття – це не куплені речі.
Краще мовчи.
Навіть, коли до смерті щасливий.
Адже один вчинок може сказати більше,
Ніж тисячі викинутих тобою слів.
Я давно перестала вірити чужим устам,
Адже у фіналі вони лиш отруюють
І так порепану від досвіду душу.
І не потрібно запитувати, чому так холодно рукам.
Ти ж знаєш, сама зігріти їх не зможу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485332
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Ірен Сьомик