Сід - Калган "Рефлексія"

http://www.stihi.ru/2010/02/15/3577

можливо  щось  таке  і  напишу
на  ідишу  чи  може  на  івриті
бо  вже  «нацмен»  воно  і  є  «нацмен»
збуваюся  колишньої  чи  ж  рідна
«імперська»  що  від  матері  та  батька
лишилась  як  між  іншим  і  мала
моя  вітчизна  за  межею  вітру…

нашкрябаю  і  душу  придушу
доцмокаю  недоїдки  в  кориті
бо  не  цабе  не  легінь-супермен
та  й  мова  не  велика  не  чарівна
і  не  могутня  та  й  життя  то  байка
про  батьківщину  де  сама  імла
і  плутанина  і  війна  за  віру

якої  менш  ніж  куль  у  «магазині»:
«інтернаціональний»  «А  Ка  еМ»
/останнє  здобуття  співпраці  й  дружби/
відсалютує  в  серце  чи  в  печінку
так  само  в'їдливо  як  гасло  «Хай  живе!..»
і  брат  на  брата  батько  на  синів
як  писано  лікнепівським  нащадкам

магометяни  рОсії  грузини
знов  неписьменні  пекло  чи  едем
все  єдно  м'яти-рути-ружі
збудЯчили  нема  перепочинку
і  знову  «Хай!»  та  «Хай!..»  кравець  і  швець
щось  куховарять  ну  а  я  як  скнів
так  само  животію  і  курчаткам


років  своїх  підводжу  підрахунок
хоча  й  частіше  на  порожній  шлунок
та  все  ж  таки  і  їжа  є  паша
ясна  річ  співвідносно  з  духом  часу
ні  не  з  джерел  тим  пач  з  «першоджерел»
засмічених  інферновим  промінням
/підпитка  степом  тобто  польова/

приміром  янгол  смертовбивства  поцілунок
тицьне  і  щезне  /згрішена  душа
мовляв  живи  поки  ще  не  відчайся…/
хоча  то  крук  кружля  а  не  орел
…і  щось  неясне  бовкнув  про  каміння
отож  живу  а  річечка  сплива


на  жаль  козацької  співають  запізніло
бо  воля  наче  вуса  на  клею
є  щось  таке  і  в  ній  від  бутафорій
та  й  оселедці  також  в  забутті
як  те  що  звалося  колись  «сельодкой»
бо  є  свавілля  безмір  «бєзпрєдєл»
/от  бачте  знов  не  виламать  «імперську»…

так  вп'ялась  наче  бідка  огузніла/
та  й  вибачте  «нацмену»  -  поплюю
щоб  вуса  не  відклеїлись  під  корінь
а  що  стосовно  крони  –  в  маятті
ген  височить  і  майорить  в  польоті…
недобре  підсумовувать  на  ноті
із  сумнівів  та  суму  без  сумлінь
тож  знов  навернемось:  стою  як  «буридел»
тобто  віслюк  як  дослід  Буридана
між  жмуттями  полови  між  двох  зел:
чи  в  море  Чорне  чи  в  затоку  Перську…

                                                                       1991  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485307
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Лана Сянська