Україно, моя ненько

Україно,моя  ненько.
Ти  в  червоному  віночку,
Терня  змінює  квіточку.
Плаче  старий  козаченько...

Україно,гинуть  діти,
Матері  у  чорне  вбрались.
Барвіночком  обплітались
На  гробах  найкращі  квіти...

Україно,ми  хотіли,
Щоби  дітки  краще  жили.
Та  за  ними  ми  тужили,
Зберегти    усіх  не  вміли...

Гинуть  кращі,сміливіші
За  Вкраїну,за  родину.
Як  болить  в  оцю  хвилину...
Гинуть  наші,найрідніші...

Не  однаково,мій  Боже.
У  якім  живу  столітті?
Гинуть  наші,рідні  діти...
Хто  крім  тебе  їм  поможе?


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485224
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Відочка Вансель