Крізь кілометри писати листи,
Кожен ранок… моя це вже звичка.
Викидати рядками безмежні думки,
Це мабуть безглуздо,пуста це дурничка.
Замість листів пограєм в мовчанку,
Хоча,це також таємна промова.
Останній лист отримаю я на світанку,
А далі розіллється щира розмова.
Говорити про весну за чашкою кави,
В яку я вілляла мрії прозорі.
Запитати у тебе - «Як твої справи?»,
Якось банально… поговорим про зорі.
Поговорим про сцену – небесну блакить,
Що пише для нас життєвий сценарій.
«Розкажи про свою найщасливішу мить»…
Обіцяю,це буде тільки між нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484995
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Прокудіна Вікторія