Чому вдивляєшся у вічі,
Неначе знаєш майбуття,
Якесь невидиме чуття
Присутнє звідкись, з потойбіччя
В душі сидить мале дитя
І бавиться із днем і ніччю...
Мов дим пливе моє життя,
Ледь чутним тріском дров в печі,
Ледь теплим жаром від багаття
І світлом місяця вночі...
Чому дивлюсь собі у вічі,
Бо в них усе моє житя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484926
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Samkovitch