Беркутом…. встидно буть…

Ну  що  побив
Щасливий?
І  ще  убив  когось
А  скільки  жертв  приніс  ти?
Незнаэш?  Ти  не  рахував
А  скільки  ти  отримав?
Мільйони  чи  мільярди?
 А  тут  ти  точно  все  порахував...
Ну  що  ж  вітаю....
Сьогодні  ти  герой
Побив  старенького  
Якогось  дідуся
А  те  що  він  стояв  
за  твоъх  жедітей
За  те  тобі...звичайно  наплювать....
За  то  тепер  багатий....
і  кури  грошей  не  клюють....
І  ось  прийшов  до  хати
З  мішком  тих  грошенят
і  батько  до  порога
Не  хтів  тебе  пускать...
Якби  не  той  сусід
Який  вже  інвалід
Стояв  за  честь  краъни
 й  ъъ  він  захищав
А  ще  сказав  тобі
Що  матір  ти  убив
І  брата  ти  свого  
у  гріб  занапастив.
Продав  ти  рідну  неньку
І  брата  теж  продав
А  рідну  украъну
Ти  просто  не  кохав..
Не  так  кохав  як  мати..
Як  батько  і  як  брат...
А  твій  сусід?
Про  що  тут  
Нема  що  і  казати
Своъ    назавжди  ноги
Віддав  за  украъну
А  мати  з  братом  дущу
Віддали  засвободу...
Мовчиш....  сказав  сусід
Мовчи  нечиста  сило...
убив  в  столиці  ту
Яка  тебе  родила
Продав  ти  рідних  кате
Продав  ти  украъну..
як  юда  ти  проклятий
Продав  ти  батьківщину
А    донька  все  питала
А  де  э  наший  тато
Дружина  все  мовчала
Бо  встидно  ъъ  ставало....
Боялась...чи  незнала
а  що  ж  казати  доні
Проте  що  ъъ  батько
Э  ворогом  народу...
та  що  там  ворог  люди
це  суки  батьківщини
Убив  він  рідну  матір
Ця  наволоч  краъни.
нажрися...подавися
своъми  ти  грошима
І  рідній  мамі  квіти
Не  став  на  домовину
Бо  ти  э  вбивця  ти!
І  не  питай  за  доньку
Тебе  ми  поховали
Хоч  ти  живий  між  нами.



18  19.02.2014


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484833
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Маленька лялька